Головна відмінність сауни від лазні – це різний тип пари. Лазня має високу вологість і відносно невисоку температуру, а сауна відрізняється високою температурою, яка може доходити до ста градусів і низькою вологістю, не більше 15-20%. Внутрішнє оздоблення парної сауни схоже з лазнею, але облаштування сауни трохи простіше, оскільки відсутність високої вологості спрощує вимоги до будівництва та матеріалів.

Ні, в цьому немає суворої необхідності, але варто зазначити, що наявність каналізації спростить прибирання.

Сауна зазвичай нагрівається за 30-45 хвилин. Протягом цього часу каміння нагріється до достатньої температури для м'якого жару та пари – а також вся дерев'яна обшивка сауни прогрівається до комфортної температури.

Якщо Ви використовуєте сауну раз на тиждень, міняйте каміння раз на рік. Якщо Ви використовуєте сауну двічі на тиждень – міняйте каміння двічі на рік тощо. При перекладанні каменів, витягніть потріскані камені, що зруйнувалися, і закладіть нові камені в піч. Не закладайте каміння занадто щільно один до одного, це може ускладнити циркуляцію повітря.

Так можна і навіть рекомендується всіма виробниками електрокам'янок. Конструкція печей виконана в такий спосіб, що вода не має можливості потрапити на електричні з'єднання.

Якщо у Вас встановлена електрична піч, повітря має підходити вище печі та виходити на звороті сауни, знизу полок. Кратність повітрообміну при цьому повинна бути близько 6. Це означає, що повітря в сауні повинне оновлюватися 6 разів на годину.

Об'єм та конструкція сауни впливають на вибір потужності кам'янки. В середньому потрібно 1 кВт потужності кам'янки на кожний кубічний метр об'єму сауни. Потреба потужності зростає, якщо в сауні є віконні поверхні або неізольовані поверхні, такі як цегла, бетон або масивні колоди.

Один квадратний метр каменю, скла або аналогічної неізольованої поверхні збільшує потребу в потужності кам'яниці, якщо об'єм сауни збільшився на 1,2 м3. Якщо внутрішні стіни сауни складаються з неізольованих колод, відповідний коефіцієнт дорівнює 1,5.

Якщо теплотворна здатність занадто мала, кам'янка нагріватиметься довше та інтенсивніше, що скорочує термін її служби.

Основні проблеми, вирішення яких підвищує тягу:

• Недостатня довжина димаря;
• Недостатній діаметр перерізу димоходу;
• Негерметичний димар (в тому числі за рахунок тріщин на печі) або нещільно закриті топкові дверцята;
• Засмічений пічний повітропровід;
• Напрямок вітру.

Прийнятною температурою в сауні можна вважати таку, коли у парника, що сидить на лаві без руху, виділяється піт, і при цьому він комфортно почувається. Не існує правильної або неправильної температури сауни, тому що у кожної людини різна температурна чутливість, і необхідно брати до уваги її вік та стан здоров'я. Якщо в сауні висока температура (80-100 ° С), тіло не буде легко потіти, навіть якщо ви збільшите вологість повітря, поливаючи водою гаряче каміння. При низькій температурі в сауні (50-60 ° С), сухість повітря відчувається меншою мірою і можна підвищувати вологість великою кількістю води.

У сауні краще встановлювати двері зі скляним полотном, оскільки скло, на відміну від дерева, не деформується, при дії високої температури і завжди щільно прилягатиме до дверної коробки.

Для будівництва сауни у приватному будинку зазвичай використовують перший або цокольний поверх.

Все залежить від Ваших уподобань. Однак у кожного типу обладнання свої переваги: дров'яні печі створюють атмосферу справжньої російської лазні. У той час, як електропечі підтримують більш сухий режим.

Для внутрішнього оздоблення саун найчастіше використовують вагонку або імітацію бруса з липи, вільхи, канадського кедра, або африканського абашу. Всі ці породи чудово переносять високу температуру і вологість, виділяючи при цьому свій природний сприятливий аромат, і надають інтер'єру естетичного вигляду.

Бригада з двох будівельників збере стандартну лазню за 7 – 10 днів, якщо проектом передбачені якісь архітектурні вишукування – на виконання роботи піде до 20 днів.

Курну, турецьку чашу-раковину, розміщують у центрі хамама для омивання парячих. Відвідувачі змішують у ній до комфортної температури гарячу та холодну воду з двох кранів, зачерпують її спеціальним ковзаком та неквапливо обливають себе. Омивання освіжають розпарені та спітнілі тіла.

Заповніть топку на 2/3 тонких полін. Нижнє поліно кладіть навскіс, у простір біля нього — кілька скіпок і зім'ятих аркушів паперу.

Відчинить дверцята піддувала приблизно на чверть, в'юшку - наполовину. Покладіть у топку запалений аркуш паперу і закрийте дверцята.

Регулюйте подачу повітря дверцятами зольника, а коли деревина розгориться - прикрийте дверцята.